Флюс — речовина, що додається до розплавленого металу для видалення його окисів і сторонніх шлаків, чи під час паяння для запобігання окислення поверхні металу. В залежності від температури плавлення металу, чи температури паяння, найчастіше використовують такі флюси: вапняк, силікати, бура, борна кислота, каніфоль.
Каніфо́ль
Каніфо́ль (від назви давньогрецького міста Колофон) — крихка, скловидна, аморфна речовина від темного червоного до світлого жовтого кольору. Входить до складу смол хвойних дерев і отримується як лишок після відгону із них летких частин.
Каніфоль розчиняється в органічних розчинниках (спирті, ефірі, бензолі, хлороформі), нерозчиняється у воді. Температури розмякнення і плавлення залежать від складу (джерела) і коливаються в межах 50-70 °C і 100-120 °C відповідно. У вмісті переважають смоляні кислоти (80-95%), загальна формула яких C19H29COOH (основний компонент - абієтинова кислота).
Каніфоль і її похідні застосовують для проклейки паперу і картона, як емульгатор у виробництві синтетичного каучуку, резин, пластмас, штучної шкіри, лінолеуму, мила, лаків і фарб, електроізоляційних мастик і компаундів. Також застосовується в якості флюсу при лужінні і паянні. Крім того, каніфоллю натирають смички струнних музичних інструментів, взуття балерин.
